Плебанівка, село з багатовіковою історією, є живим свідком змін, що відбувалися на Шаргородщині з найдавніших часів. Відкриття археологами давніх стоянок і решток кам’яних інструментів свідчить про те, що ці землі були заселені ще в пізньому кам’яному віці, а культурні шари трипільської, черняхівської культур та передскіфських поселень відзначають різноманітність історичних епох, що проклали шлях сучасності.
Протягом віків територія сучасної Плебанівки переходила з рук у руки могутніх держав, від Галицько-Волинського князівства до Золотої Орди, далі до Великого князівства Литовського та Польського королівства, кожна з яких залишила свій неповторний відбиток на культурі та ідентичності цих земель.
Особливу сторінку в історії Плебанівки відкриває дарча грамота Великого князя Вітовта, що датована 1383 роком. Цей документ не лише засвідчив заснування поселення «Княжа Лука», але й поклав початок новому етапу розвитку цих земель, що з часом трансформувалося в сучасну Плебанівку.
Випробуваннями для села стали колективізація та масові репресії 1930-х років, які кинули тінь на життя місцевих жителів. Великий голод 1932-33 років забрав життя сотень невинних, залишивши болючий слід в історії села.
Незважаючи на релігійну розмаїтість, Плебанівка змогла зберегти та розвинути свої культурні та духовні традиції. Кінець XX століття ознаменувався будівництвом нового костелу, присвяченого святому брату Альберту Хмельовському, що стало символом віри та надії для мешканців.
Православна спільнота села також зберегла своє історичне коріння, зведенням і збереженням Свято-Покровської церкви, яка пережила руйнування, але змогла вистояти завдяки міцності та відданості своїх прихожан.
Сучасна Плебанівка – це село, що пишається своєю історією, культурою та спадщиною. Воно є живим прикладом незламності духу, вміння зберігати традиції та розвиватися, дивлячись у майбутнє. Всі ці роки, випробування та перемоги плетуть неповторну історію Плебанівки, яка продовжує жити в серцях її мешканців.