Початкове застосування FPV-дронів в Україні спиралося на імпровізовану збірку з комерційних, переважно китайських, комплектуючих для хобі. Така залежність створювала стратегічну вразливість: нестабільність постачань, експортні обмеження та відсутність компонентів, розрахованих на суворі бойові умови. У відповідь на ці виклики Україна ініціювала безпрецедентну промислову трансформацію, спрямовану на локалізацію виробництва та досягнення технологічного суверенітету. Ця революція охопила три ключові аспекти: створення спеціалізованих платформ, освоєння виробництва критично важливих компонентів та індустріалізацію боєприпасів, перетворивши країну на одного зі світових лідерів у цій сфері.
Еволюція платформ: від універсальності до вузької спеціалізації
Відбулася швидка відмова від універсальних 7-дюймових рам на користь більших та вантажопідйомних 9- і 10-дюймових платформ, здатних виконувати складні бойові завдання. З'явилися вузькоспеціалізовані сімейства дронів, розроблені під конкретні загрози. Яскравим прикладом стала поява серійних моделей, що використовують оптоволоконне керування для повної невразливості до РЕБ. Інновації охопили й інші середовища: були створені інтегровані FPV-комплекси, що запускаються з морських безекіпажних катерів, що демонструє перехід до багатодоменних операцій. Держава формалізувала цей процес, прийнявши на озброєння десятки нових вітчизняних моделей. Це дозволило стандартизувати виробництво, забезпечити масові закупівлі для армії та закласти основу для системного підходу до застосування нового виду озброєнь.
Серце дрона: локалізація критично важливих компонентів
Ключовим кроком до незалежності стало створення вітчизняними виробниками власних двигунів, польотних контролерів та систем зв'язку. Провідні виробники, як-от https://bezpeka.pro/, активно долучилися до цього процесу, налагоджуючи випуск компонентів, спеціально адаптованих під військові потреби. Справжнім проривом стала розробка доступних вітчизняних тепловізійних камер. Цей компактний та недорогий модуль демократизував нічні FPV-операції, які раніше були обмежені дефіцитом дорогих західних систем. Вітчизняні тепловізори мають унікальні для свого класу характеристики: герметична конструкція проти конденсату та можливість дистанційного налаштування контрастності в польоті, що значно підвищує ефективність у реальних бойових умовах і дає тактичну перевагу в темну пору доби.
Індустріалізація ураження: від імпровізації до розумних боєприпасів
Епоха кустарного та часто небезпечного встановлення бойових частин від ручних гранатометів на дрони поступилася місцем промисловому виробництву спеціалізованих боєприпасів. Міністерство оборони України взяло цей процес під контроль, прискоривши кодифікацію десятків нових зразків бойових частин, що гарантує їхню надійність, безпеку та ефективність. Була розроблена та запущена в серійне виробництво номенклатура боєприпасів для різних цілей: кумулятивні (HEAT) для бронетехніки, уламково-фугасні для піхоти, термобаричні для укріплень та термітні для знищення техніки та випалювання позицій. Цей перехід від імпровізації до стандартизації дозволив значно підвищити вражаючий ефект і масштабувати застосування дронів для вирішення широкого спектра вогневих завдань на полі бою.
Народження нової військово-технічної екосистеми
Промислова революція FPV-дронів в Україні — це не просто кількісне зростання, а якісний стрибок, заснований на трьох китах: спеціалізації, локалізації та стандартизації. Країна змогла в найкоротші терміни створити гнучку та інноваційну військово-промислову екосистему, здатну швидко реагувати на виклики фронту. Подальший розвиток буде спрямований на поглиблення інтеграції ШІ, створення повноцінних ройових систем та експорт технологій. Ця промислова база перетворилася із засобу ведення війни на самостійний стратегічний актив, який визначатиме технологічний вигляд української армії в майбутньому.